Skip to Content

Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської області

Івано-Франківська область
Загальні відомості
    Івано-Франківська область (до 1962 року — Станіславська область) була створена 4 грудня 1939 р. Її площа складає 13,9 тис. кв. км (2,3% від території України). Чисельність населення станом на 1 січня 2009 року  1381,1 тис. осіб (3% від населення України). До складу області входять 14 районів та 5 міст обласного підпорядкування (Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Яремча, Болехів).
     З ХХ століття землі області входили до складу Давньоруської держави, а з 1199 року до могутнього Галицько-Волинського князівства. У 1241 р. під час татаро-монгольської навали Галич і інші поселення князівства були зруйновані. Потім Галичину прибрали до рук польсько-литовські феодали. Під владою Польщі вона перебувала до XVIII в., а з 1772 по 1918 р. входила до складу Австрії (з 1867 р. — Австро-Угорщини). Після розпаду Австро-Угорщини, у листопаді 1918 р., увійшла до складу Західно-Української народної республіки.
   Після Ризького договору територія теперішньої області відійшла до складу Польщі. У цій державі було вперше створене Станіславське воєводство, яке охоплювало чуть більшу територію, ніж теперішня область. З вересня 1939 р. землі включені до складу УРСР
Географічне положення
    Івано-Франківська область розташована у західній частині України. Вона межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні на протязі 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттською областю, яка проходить Головним Карпатським вододілом, впродовж століть, до 1945 року, теж була кордоном — то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.    
     У фізико-географічному плані область розташована на стику двох фізико-географічних каїн — Східноєвропейської рівнини та Карпат.
    Природа
    За характеру рельєфу її територія ділиться на три частини: північно-східну рівнинну — Поділля; середню передгірну — Прикарпаття; південно-західну гірську — Українські Карпати, яка займає майже половину території області.
   У межах подільської частини області виділяються горбисті височини Опілля та Прутсько-Дністровська (Покутська) височина. Поверхня Опілля, що займає лівобережжя Дністра, та правобережну частину між річками Бистриця та Тлумач являє собою горбисто-грядову височину з висотами до 300-400 м. Покутська височина пологохвиляста (висоти 200-300 м).
   Горбисто-грядова передгірна височина Передкарпаття поступово піднімається до підніжжя Карпат. Місцями тут виражений низькогірний характер рельєфу з висотами — 400-600 м (гора Клива висотою 860 метрів у Майданському горбогір’ї є найвищою вершиною у межах усієї Передкарпатської височини.
     На південному заході області розташована гірська частина Українських Карпат, які утворюють ряд витягнутих з північно-заходу на південний схід пасм (гірських областей), що відділяються одна від іншої поперечними долинами. У межах області Скибових Карпат в межі Івано-Франківщини заходять частково Бескиди з найвищою вершиною Магурою (1363 м), майже усі Горгани  (Сивуля Велика – 1836 м) і Покутські Карпати з горою Муралевиця (1223 м).
    Область Вододільно-Верховинських Карпат представлене Привододільними Горганаами (Братківська – 1788 м) та Ясине-Ворохто-Путильським низькогір’ям.
     Полонинсько-Чорногірські Карпати представлені масивом Чорногора з Говерлою (2061 м) та ще трьома двотисячниками, а також горами Гриняви (Похребтина – 1605 м).
   Область герцинського за віком Мармароського масиву представлена горами Чивчинами з вершмною Гнатася (1767 м).
Клімат області помірно-континентальний. Зима м'яка з середньою температурою січня -5оС, літо тепле з середньою температурою липня + 18° С. В Карпатах клімат більш суворий і змінюється з наростанням висоти. Середні температури тут на 3—5° С нижчі ніж у передгірській частині. Річна кількість опадів становить від 600 мм у подільській частині області до 1600 м у високогір’ї Чорногори, де сніг лежить до п'яти місяців, що сприяє розвитку гірськолижного спорту.
      Річки в значній частині мають гірський характер, утворюють пороги й водоспади. Найбільші річки — Дністер і Прут, причому Прут бере початок на території області, з-під Говерли. Тут впадають притоки Дністра Свіча (довжина 107 км), Лімниця (довжина 122 км), Бистриця з Бистрицею Надвірнянською (довжина 109 км), а також притока Прута  Черемош з Чорним Черемошем (довжина 166 км). У горах є ряд невеликих озер льодовикового та зсувного походження (Несамовите, Марічейка, Лебедин, Журавлине, Мертве).
    Івано-Франківська область — одна з найбагатших лісами (майже 600 тис. га ) в Україні. Лісистість території становить 41%. В рівнинній частині переважають листяні, в передгірській — хвойні ліси. Серед хвойних порід переважає ялина, яку місцеве населення поетично іменує смерекою. На висотах понад 1500 м починаються субальпійське криволісся та альпійські луки (полонини). Різноманітність природних умов обумовлює наявність дуже багатого тваринного світу.
     Частина гірської території області площею 50,3 га виділена в Карпатський природний національний парк. Він охоплює верхів'я річок Пруту і Чорного Черемошу з г. Говерлою. Завдання парку — сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, культурними й історичними пам'ятниками.
Населення
     Демографічна ситуація в області дещо краща, ніж у більшості областей України. Максимуму чисельність населення області досягла була у 1996 році (1467 тис. осіб), а з того часу спостерігається до сьогодні в області депопуляці. За 2008 рік коефіцієнт природного приросту склав – 1, 0 на 1000 осіб (12,3 – 13,3 = 1,0). У трьох гірських районах та Яремчанській міськраді спостерігається додатній природний приріст населення.
    Систему розселення області формують 15 міст, 24 селища міського типу і 765 сільських населених пунктів. Єдине велике місто - адміністративний центр області Івано-Франківськ (237 тис. жителів). Частка міських жителів області становить 43,1%, середня густота населення — 99,4 осиби на кв. км.
     В етнографічному відношенні в Івано-Франківській області проживають подоляни, покутяни, гуцули, бойки. Вони зберегли деякі відмінності у мові, одязі, культурі та побуті і вже цим привертають увагу туристів.
Господарство
    За структурою господарства область індустріально-аграрна. Основна частина промислового потенціалу зосереджена в передгірній зоні (Калуш, Надвірна, Долина, Бурштин, Івано-Франківськ і Коломия). Основний аграрний регіон області – території, що простягнулися з північного заходу на південний схід, уздовж Дністра.
     Для промисловості характерний надзвичайно високий рівень спеціалізації: на долю електроенергетики припадає біля третини загального випуску продукції промисловості. При цьому практично весь обсяг дає одне підприємство — Бурштинська ТЕС, що є найбільшою на заході України. Іншими провідними секторами промисловості є нафтогазовий комплекс і хімічна промисловість.
    Добувні галузі промисловості зайняті видобутком, нафти, природного газу і газоконденсату, калійних і кухонних солей, будівельної сировини. В області залягають основні запаси вуглеводнів Карпатської нафтогазоносної провінції — це майже 15% українських запасів. Основне підприємство, що добувє нафту і газ — ВАТ “Укрнафта”. Нафтопереробку здійснює підприємство «Нафтохімік Прикарпаття» у Надвірній та Долинський газопереробний завод.
       На використанні калійних солей були заснована ні перші цехи теперішнього хімічного гіганта області — калуського концерну  “Оріана” , який зараз поділений на дві компанії — “ЛУКОР” і “Карпатнафтохім”.
      З інших галузей можна виділити харчову промисловість, промисловість будівельних матеріалів, лісовий комплекс, машинобудування і легку промисловість. Італійська компанія Antonio Merloni налагодила в Івано-Франківську виробництво пральних машин. Інші машинобудівні підприємства поки що не можуть вийти із стану затяжної кризи.
    Лісова промисловість є традиційною для регіону, але найбільший розвиток одержав сировинний лісогосподарський напрямок. Лісом у Прикарпаття займаються тільки місцеві підприємці. Тільки в останні декілька років в області почали відновлювати деревообробні виробництва — у цю сферу іноземні інвестори в останні роки вкладають кожний десятий долар інвестицій.
    Найважливіші види продукції підприємств Івано-Франківської області:

Продукція

Питома вага у % від
загальноукраїнського виробництва

Нафта   

15,1

Електроенергія  

 4,7

Етилен  

 100

Поліетилен  

 100

Шуби з натурального хутра 

  34,3

Штучні килимові покриття   

100

Деревина  

 7,9

Деревно-стружкові плити   

41,4

Шпалери  

 2,6

Пластмаса   

28,5

    У товарній структурі сільськогосподарського виробництва трохи вище частка тваринництва, що спеціалізується на м’ясо-молочному виробництві, а рослинництво — на вирощуванні зернових, цукрових буряків і льону.
Основними видами транспорту є залізничний та автомобільний.
Рекреація
    Однією з найбільш перспективних галузей господарського комплексу на сьогодні є рекреація. В області є п'ять курортних місцевостей і діють 11 санаторіїв. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Серед курортів — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, середньогірний Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче. Крім того, Яремче користується славою туристської столиці Карпат, Ворохта — столиці зимових видів спорту. Обидва пункти мають досить розвинену інфраструктуру. Всього туристично-оздоровча база області охоплює понад 100 об'єктів (готелі, турбази, санаторії, пансіонати), які можуть одночасно прийняти 14 тисяч відпочиваючих.
     У регіоні розвинуті різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, вишивальниць, мосяжників народжуються мистецькі твори, що розходяться по світу і які можна побачити в музеях від Нью-Йорка і Торонто до Києва і Москви. Визначним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.
     Івано-Франківщина гордиться своєю культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.
      Туристи із задоволенням знайомляться з пам'ятками і музеями Івано-Франківська та Коломиї, проходять стежками славного ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша. Нині опрацьовуються маршрути слідами боїв Української Повстанської Армії, яка найдовше вела боротьбу із загарбниками саме на території Івано-Франківської області.
     Туристичні послуги в області надають 29 туристичних підприємств. Найзначніші серед них — "Івано-Франківськтурист", Генеральне агенство по туризму в Івано-Франківській області, обласний центр туризму і краєнавства учнівської молоді. ФІноземних туристів приймає спільне підприємство "Аускопрут". Серед приватних підприємств найбільші обсяги обслуговування мають підприємства "Оле-тур" (м. Івано-Франківськ) та "Спорт-тур" (м. Косів).      У наданні туристичних послуг спеціалізуються туркомплекси "Прикарпаття" в Івано-Франківську, "Гуцульщина" в м. Яремчі, "Карпатські зорі" в м. Косові, "Верховина" у смт. Верховині, турбаза "Гірська" в с. Яблуниці, літня турбаза "Сріблясті водоспади" в с. Шешори Косівського району.
     Сервіс на рівні класу "три зірки" забезпечують готель "Роксолана" в м.Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м. Яремчі, профілакторій "Яремче" в с. Ямна і пансіонат "Гута" в однойменному селі. Наближаються до цього рівня база відпочинку "Синьогора" в с. Гута, санаторій "Джерело Прикарпаття" в с. Новий Мізунь.